1. Збір коштів на видання книги Олександра Петровича Косухи
    "Вільний спосіб життя. Незнищенна традиція воїнів-охоронців Краю та споконвічні принципи самоорганізації українців»
    (детальніше на http://www.spas.net.ua/index.php/news/full/808)

Чумацтво

Тема в розділі 'Минувшина Краю', створена користувачем Гайда, 2 сер 2013.

  1. Гайда

    Гайда Щойно зареєстрований

    Повідомлення:
    34
  2. Упертюх

    Упертюх Учасник

    Повідомлення:
    168
    http://www.ex.ua/view/16694156?r=1987
    Легенди Запоріжжя №10 ("Як чумаки по сіль ходили" - 1 частина)
    Десятий випуск програми «Легенди Запоріжжя» розказує про стежки і дороги чумаків, їхній побут, звичаї, зв'язок із козацтвом, способи навігації на місцевості, села засновані ними та історію походження назви «чумак».
    +
    Легенди Запоріжжя №12 («Як чумаки по сіль ходили» – частина 2)
    Дванадцятий випуск програми «Легенди Запоріжжя» продовжує розповідь про звичаї, побут та байки українських чумаків.

    (14.
    Legendi.Zaporizhzhya.s10.Yak.chumaki.po.sil.hodili.Part1.20... .avi


    16.
    Legendi.Zaporizhzhya.s12.Yak.chumaki.po.sil.hodili.Part2.20... .avi )
    Крук подобається це.
  3. Упертюх

    Упертюх Учасник

    Повідомлення:
    168
    http://chumactvo.info/orhanizatsiya :
    " Організація

    Сама організація чумацтва мала подвійний характер: воєнний і торговельний.

    Валка, що значить властиво обоз, трен, була одиницею воєнного типу і складалася з 100-200-300 возів. Кожен член валки (“добрий чумак”) мав рушницю, спис і відповідний запас пороху та куль. На чолі валки стояв отаман із заступником, осаулом, що був авторитетом у справах форми постачання, маршруту й оборони, а в разі нападу – й диктатором. Знаним було мистецтво чумаків, перейняте від запорожців, уставляти з возів, зчеплених ланцюгами, своєрідну фортифікацію.

    Одночасно валка могла з погляду торговельного репрезентувати одну чи кілька торговельних асоціяцій, що звалися ватагами. Ці ватаги мали характер чисто купецький і були сформовані кількома (до 10-15) господарями на підставі умови. Кожен із господарів виставляв один-два, а то й більше возів. Віз-паровиця, запряжений волами, як вантаж мав нести 3,5 до 5 сотнарів товару і міг принести валового зиску, рахуючи на сучасні американські долари, 200-300 доларів на сезон, залежно від товару. Назагал паровиця могла дати (в середині XIX ст.) близько 100 амер. доларів чистого прибутку в середньому за сезон.

    Асоціяція, ватага мала спільну касу аж до повороту виправи, і всі прибутки й страти ділила порівну. Лишень в XIX ст. дещо змінилося в цьому. Кухар варив і’жу ватажанам: на його возі був символ його звання – залізний триніг і казан.

    Валка йшла через свої й чужі землі, кермована власними законами; впійманих розбійників судила сама й власними силами виконувала навіть присуди смерти. “Астраханські й ставропільські калмики, – нотує Ф. Щербина (1879 p.), – з жахом оповідають про “півтора-малахая”, як вони звуть звичайний хліборобський ціп, що ним парили чумаки калмиків, коли зловили їх на крадежі волів”. Керма й закони цих валок мусили бути дуже тверді, бо відбували вони дуже далеку подорож своїми шляхами, а посувалися дуже поволі. В XI ст. три тижні їхав преп. Теодозій з Курська до Києва “з купци. грядуще з вози, со бремени тяжкі”. Швидкість ця не змінилася упродовж восьми століть. Важливішою була витривалість волів, ніж їхня швидкість."

    Крук подобається це.
  4. Упертюх

    Упертюх Учасник

    Повідомлення:
    168
    http://chumactvo.info/zakon :
    "Закон

    Устрій цього мандрівного купецтва був освячений і устійнений упродовж майже двох тисячоліть. Уже на початку другого тисячоліття по Христі бачимо його яскравим і завершеним. Остання докладна праця (1874 p.) про устрій чумацтва підкреслює прив’язання чумаків до свого устрою. “Чумаки, – каже дослідник І. Рудченко, – мають свої освячені віками обичаї майже для кожного свого посуву.

    Чумак повинен виїздити з дому “по закону”, їхати дорогою “по закону”, навіть спинятися в дорозі, щоб пасти воли, теж “по закону”. І до нинішніх часів чумаки суворо доглядають за сповненням своїх законів: артіль завжди буває незадоволена, коли хто-небудь “поломить чумацький звичай”.

    Один з найпотужніших українських умів, Федір Щербина, в своїй вельми важливій книжці “Нариси українських артілей” (1880 p.) пояснює зміст слова “закон”. “Це форми, вибрані шляхом буденного історичного досвіду й традицій. Це – одвічні народні звичаї, передавані з роду в рід, з покоління в покоління, від батьків до дітей, форми, що їх достосовано до загального розвою життя. Чесне слово, раз зложена обіцянка, предківські обичаї, передання старовини – є тут позитивним законом. Зріст і розпад форми, взаємовідносини і загальноприйняті права й обов’язки членів асоціяції укриті в самім обичаї, як у неписанім кодексі. Вистачить впровадити в дію обичай, щоб з нього логічно випливали всі формальні людські взаємовідносини”. Така б була теорія чумацького устрою, а як же виглядає сам характер цієї асоціяції та її практика? Вже на зовнішність чумака накладало свою виразну сувору печатку його повне тривог півосіле, півмандрівне буття. “Чумак, -каже очевидець, – переважно помовчує, замкнений, він дивиться на життя з деяким презирством. У всій його поведінці повно самоповаги. В ньому завжди є іронія, і він завжди готовий розважити жартом товариство, не тратячи власної гідности. Лице його горде й веселе або задумане…” (Новосельський). Товариські прикмети дуже багато значили в чумака. “Товариші ніколи не зоставлять чумака одного в нещасті: зрада товариша в нещасті уважана за один з найганебніших злочинів. Чумак, що зробив це всупереч совісті і “чумацькому звичаю”, не знайде собі валки, щоб його прийняла в товариші”, – каже І. Рудченко. Чумацька дружність була потрібна і в важких подорожніх умовинах, і в нелегких сутичках із своїми розбійниками (лугарями) та чужинцями. Лишень на території запорозької держави чумацькі магістралі були під охороною запорозьких бекетів. Не диво, що похорони загиблого в сутичках чумака відбувалися часто з воєнними почестями й музикою (І. Рудченко)."
    Last edited: 25 вер 2013
    Крук подобається це.

Поділитися цією сторінкою