1. Збір коштів на видання книги Олександра Петровича Косухи
    "Вільний спосіб життя. Незнищенна традиція воїнів-охоронців Краю та споконвічні принципи самоорганізації українців»
    (детальніше на http://www.spas.net.ua/index.php/news/full/808)

Геополітика України

Тема в розділі 'Поточні справи та погляд у майбутнє', створена користувачем Крук, 21 сер 2013.

  1. Крук

    Крук Щойно зареєстрований

    Повідомлення:
    442
    ця тема створена мною тут http://kharakternyk.in.ua/forum/viewtopic.php?id=882
    переніс основне із написаного мною на цей форум.

    я б почав з визначення цілей взагалі. на мою думку цілі можна викласти у вигляді основних груп-етапів
    1) виживання держави
    2) досягнення стану стійкого та динамічного розвитку
    3) набуття статусу ключової держави в регіоні та експансія

    кожен наступний етап включає в себе всі попередні тому чим далі просувається держава тим більше навантаження лягає на еліти які приймають участь в управлінні.
    щодо України то вона знаходиться на етапі виживання в геополітичному середовищі. ми маємо державу за формою але досі владні еліти не визначилися зі змістовим наповненням. в цьому проглядаються як недоліки (втрата часу та ризик втрати державності) так і переваги (широке поле для маневру та відсутність зробленого невірного вибору).
    як на мене, успішне виживання в геополітичному середовищі можливе за умови формулювання унікальної ідентичності держави що виправдовує та легітимізує існування держави з точки зору інших держав.
    яка ж унікальна ідентичність може бути в держави Україна? обєктивно, в сучасних реаліях, найбільш вдало на цю роль підходить державоутворююча нація - українці. саме українці як стародавня нація, як носії унікальної мови та культури легітимізують існування нашої держави, окреслюють її ідентичнисть. тому найбільшим скарбом для України є нація українців. це той ресурс який виведе Україну в регіональні лідери. національні меншини які проживають на територій україни неспроможні це зробити в силу дуже слабкої мотивації (в силу зрозумілих причин) та антагонізму щодо українців (в силу тих же зрозумілих причин). зі свого боку етнічні українці мають високу мотивацію у державотворенні в силу тих катастроф які їм довелося пережити за часів бездержавності.
    тому виживання держави Україна в сьогоднішніх реаліях можливе лише за умови виживання українців, постійного та проактивного самоствердження етнічними українцями себе як державоутворюючої нації по відношенню до національних меншин шляхом забезпечення тотального насаджування та домінування в Україні української культури, мови та світогляду. цей "ключ" потрібно мати на увазі при розгляді геополітичної ситуації в якій опинилася Україна.
    з історії ми знаємо що найбільшими антагоністами щодо прагнення українців здобути державність була "трійка" москва-варшава-стамбул. в різні часи кожен з них (а часто всі вони разом) ламав паростки держав що створювалися українцями. тоді українцям не пощастило оскільки кожен з цієї трійки в той час вийшов на пік "форми" та прагнув не просто регіональної гегемонії а визнання на глобальному рівні. українці неодноразово намагалися скористатися слабкістю окремих членів трійки але невдавалося оскільки тоді інші користалися можливістю і придушували українців. потрібно було чекати унікальний шанс коли всі члени трійки одночасно переживатимуть внутрішню суспільно-політичну кризу. і цей період настав в середині 80-х років минулого століття.
    але прагнення державності мало і своїх протагоністів. канада, сша, західна європа (навідміну від сибіру та далекого сходу) дали мільйонам українців (вимушеним переселенцям) можливість вижити та зберегти своє життя та національну ідентичність. окрім того українці канади, сша, західної європи постійно тиснули на свої уряди з метою міжнароного осуду окупаційних режимів та ухвалення санкцій проти них. найбільше у цій діяльності мали успіх українці сша. саме вони стали фундаторами українського конгресового комітету америки який з 1940 року через своїх представників у законодавчій та виконавчій владі ставив українське питання перед кожним президентом сша.
    Last edited: 21 сер 2013
  2. Крук

    Крук Щойно зареєстрований

    Повідомлення:
    442
    спадкоємці трійки "москва-варшава-стамбул" і досі є серйозними гравцями в зоні українських інтересів.
    польща розвернула свій вектор активності в напрямку євроінтеграції та північно-атлантичної інтеграції. болісні спогади про століття бездержавності спонукають поляків по новому дивитися на українців та Україну. якщо почитати висловлювання польських політиків незалежно від спектру то у відношенні до Україні спостерігається дивовижна одностайнійсть - існування незалежної української держави (зрештою як і білоруської) є стратегічною запорукою національної безпеки польщі. це фундаментальний світоглядний зсув з огляду на те що кілька сотень років польща мала діаметрально протилежне бачення. цей зсув можна пояснити тим що польські еліти через євроінтеграцію (також через трансатлантичну інтеграцію та глобалізацію вцілому) отримали можливість реально впливати на події не тільки в ЄС а і світової геополітичної гри. це більш ніж задовольняє їхні геополітичні амбіції вже не кажучи про економічні переваги та перспективи які отримала польща від євроінтеграції.
    туреччина також розвернула свій вектор активності від європи на середній схід та центральну азію. важкий та болісний процес перетворення оттоманської імперії у світську республіку який тривав майже 100 років почав приносити свої вигоди як в економіці так і в політиці. колишні поневолені народи побачили нову якість і роль туреччини в регіоні та намагаються перейняти досвід перетворення клірикальної країни на світську. європа хоч і відмовила туреччині в євроінтеграції але зате вивела взаємовідносини на рівень реального стратегічного партнерства. успіхи туреччини в трансформації не налишились непоміченими і глобальними гравцями які все більше звертаються до анкари як до союзника-партнера. звичайно залишається кілька реліктових проблем які успадковані ще з імперських часів (зокрема проблема курдистану) але щодо них іде постійний пошук вирішення і не безуспішний. таким чином можна сміливо стверджувати що геополітичні амбіції турецької еліти різних спектрів на даний час більш ніж задоволенні через активну участь у процесах на середньому сході та центральній азії.
    рф залишається єдиною з "трійки" що намагається уримати контроль над Україною. але ця активність це "реліктове випромінювання згасаючої зірки", рефлексія і не більше. рф переживає процес згортання від глобальної сили до регіональної та далі до маргінальної. причиною цого є триваюча внутрішня дезінтеграція та деградація політичної еліти яка вже майже 100 років не оновлюється (спроба початку 90-років зазнала краху). в результаті деградації внутрішня політична еліта все більше починає сприймати федерацію як виключно "економічну територію" та "місце роботи" і таке сприйняття все більше поширюєься як в середині країни так і серед її сусідів. через це посилюються визвольні рухи всередині та понижується легітимність існування держави в очах інших країн. посилює деградацію і демографічна криза (яка за деякими даними вже носить характер масового вимирання) в "хартленді" рф (басейні волги). переважна більшість родин (за виключенням голів сімейств) що належать до політичної еліти в основному проживають закордоном тому амбіції політичної еліти рф (всіх спектрів) лежать в європейських, американських банках та оффшорах. використовуючи астрономічні терміни можна сказати що згасання "зірки" неминуче єдине питання в що перетвориться "зірка" в "білого карлика" чи "чорну діру".
  3. Крук

    Крук Щойно зареєстрований

    Повідомлення:
    442
    як я вже писав в цій темі, найголовнішим чинником (точніше одним з найголовніших) для держави який легітемізує її існування як такої є чітко виражена ідентичність (простими словами - відмінність від інших). на сьогодні Україна має тільки одну суттєву відмінність від сусідів - наявність державоутворюючого етносу українців з унікальною топонімічною ідентифікацією.
    якщо послідувати навіюванням Артёма і підмінити українську ідентичність "руською", "словянською", "орійською" тощо українська держава втратить не менше як легітимність що з часом призведе що втрати державності та чергового кількасотлітнього рабства. ця ідея нащадків окупантів цілком зрозуміла і логічна з точки зору їхніх інтересів (свідомих а часно підсвідомих) - повернути колоніальний статус Україні і відповідно підвищити власний статус в суспільно-політичному житті. і це їм на даний час вдається. але це тимчасовий процес з огляду на демографію.
    як же можуть українці використати псевдоідеологію "русізму"-"словянства"-"орійства" у власних цілях? як не дивно, українцям дуже вигідне поширення "словянського фундаменталізму", але виключно в рф і цьому потрібно максимально сприяти одночасно не дозволяючи культивувати таку "альтернативну історію" в себе.
    поясню свою точку зору але для цього мені потрібно ще раз всім пригадати демографічну ситуацію в рф.
    офіційна чисельність населення рф - близько 140 млн.
    реальна (на основі статистично-аналітичних методів) чисельність населення - близько 90 млн.
    офіційна чисельність населення що сповідує іслам бизько 20 млн.
    реальна (на основі статистично-аналітичних методів) чисельність населення що сповідує іслам як мінімум в півтора рази більша.
    85% населення рф проживає в басейні волги (це так званий "хартленд" "етнічних" росіян), 15% - вся інша територія.
    переважна більшість мусульман рф проживає в поволжі та територіях дотичних (кавказ, урал).
    середній рівень народжуваності в цілому по рф на сімю 1,3 дитини.
    середній рівень народжуваності на сімю у ісламських республіках північного кавказу, татарстані - 4 дитини.
    тепер, які наслідки з вищенавеженої статистики - неминуча і повна ісламізація рф. це вигідно українцям оскільки внутнішня боротьба (а вона неминуча в силу непереборних світоглядних відмінностей) між росіянами та ісламськими народами буде ослабляти увагу до україни з боку еліти рф. загострити цю боротьбу можна використивши "словянський фундаменталізм" для ще більш кардинального розділення, поляризації таборів та посилення релігійного та суспільного протистояння широкомасштабним міжетнічним протистоянням, що при сприятливих для України умовах може перерости у тривалу громадянську війну на територій "хартленда" рф. Україна отримає від цього не тільки політичну але і економічну вигоду.
  4. Крук

    Крук Щойно зареєстрований

    Повідомлення:
    442
    коротко розглянувши напрями поточної активності еліт рф, туреччини та польщі спробуємо коротко подивитися трішки наперед: чи може, і якщо так то в якому напрямі, змінитися їх вектор інтересів щоб бути реальною загрозою українській державності.
    польща.
    польська еліта (незалежно від спектру) має чітке і єдине бачення що рано чи пізно історична спіраль виведе поляків на військове протистояння з рф (чи її наступником). і чим далі маргіналізується рф, білорусь (та україна, як бачимо) тим такий сценарій імовірніший. вже після подій в грузії поляки зрозуміли що в сучасній війні за кілька днів поки союзники по НАТО та ЄС будуть збиратися з думками можна втратити пів країни. а вбивство президента качинського дало старт та запустило відлік години Х.
    тому в найближчу пятирічку польща буде сконцентрована на форсованій модернізації та реструктуризації власних збройних сил. дуже позитивним і таким що вселяє оптимізм є те що поляки не просто (як рф, доприкладу) переозброюють армію а переймають самі модернові підходи та системи організації зс та бойового управління ними. зокрема польська армія взяла за основу експедиційну модель організації та мережеві системи бойового управління. успіхи поляків в освоєнні сучасних методів війни не залишилися неоціненими: польща пята за чисельністю бойового контенгенту в іраку та авганістані, окрім того польщі делегована командна роль в двох європейских силах швидкого реагування. і якщо щодо сил вишеградської групи можна це списати на лідерську роль польщі в обєднанні, то щодо зєднань групи франція-німеччина-польща де польща очолює (увага - на постійній основі) оперативне командування такого не скажеш.
    економічна стабільність в непрості для єврозони часи, говорить про суттєвий запас міцності польщі та про те що у разі подолання єврозоною турбулентності економіка польща потенційно буде здатна на значне щорічне зростання. це в свою чергу разом з відносно стабільною демографічною ситуацією та майже гомогенною етнічною структурою фактично зведе до нуля імовірність внутрішніх конфліктів.
    можна сказати що основна проблема польщі зараз це час щоб підготуватися до відповіді на "виклик" зі сходу. і тому критично важливо для польщі сприяти та підтримувати незалежність україни, білорусі (навіть таку як зараз) та прибалтики щоб якомога довше тримати рф подалі від своїх кордонів. і ще головне, польська еліта дала чітку відповідь москві що не буде вести сепаратних переговорів щодо україни. поляки, як видно, добре завчили власні історичні хиби і не збераються їх повторювати а це говорить про високий інтелектуальний рівень польської еліти. таким чином польща, яка першою із країн визнала незалежність україни в 1991 році, і надалі буде серйозним протагоністом української незалежності хоча б навіть в силу своїх інтересів.
    далі буде туреччина
  5. Крук

    Крук Щойно зареєстрований

    Повідомлення:
    442
    туреччина.
    більшу частину минулого століття країна була під керівництвом політичної еліти що сповідувала світську, прозахідну ідеологію. це наклало вагомий відбиток на внутрішню та зовнішню політику і вектор активності туреччини. зокрема практично усунувшись від справ на близькому сході країна зосередилась на захисті від загрози з боку соц табору та на розвитку стратегічної співпраці з сша та європейськими країнами. після розвалу срср та розпаду соц табору туреччина практично декаду не могла визначитися з подальшою геополітичною доктриною діючи за інерцією. зрештою "світські" партії втратили свою актуальність оскільки підтримка сша та європи вже не була критично важливою. більше того, демографічний бум перетворив країну на основного донора робочої сили в європі, а економічний бум створив привабливий ринок і вже європа почала до певної міри потребувати лояльності туреччини що поступово посилювало вагу країни в регіоні та світі. зсув назрівав і перемога на виборах початку 2000-х ісламістів продемонструвала регіону зміну настроїв та устремлінь турків. вже тоді стало ясно що туреччина повертається в близькосхідний регіон та магриб. економічний розвиток тільки посилив впевненість нової турецької еліти у власних силах, а боротьба єс з енергозалежністю від рф дала туреччині небачені вже досить давно геополітичні важелі.
    взаємопорозуміння еліт, динамічний розвиток економіки, триваючий ріст населення, відсутність зовнішніх загроз, і саме головне втрата туреччиною клейма "імперії" та як наслідок розвязані руки в зовнішній політиці - ось що зараз є туреччина. але це видима сторона. але є і дещо завуальоване (при цьому дуже важливе та показове в сенсі якості турецької еліти): в даний час туреччина разом із катаром ведуть фактично війну проти рф та ірану, розгортають "арабську весну" в магрибі та близькому сході. саме ці дві країни є локомотивами цих процесів оскільки вони не просто займаються підготовкою повстанців, їхнім забезпеченням та організацією, надають їм притулок та транзит, а й безпосередньо відряджають своїх військових (під прикриттям) в зони наземнх бойових дій.
    як на мене, в найближчу декаду ми не побачимо розвороту вектору, туреччина буде сконцентрована на близькому сході, регіоні каспію та в меншій мірі в магрибі. тому, як на мене, туреччина буде займати здебільшого нейтральну позицію щодо україни однак буде вітати та заохочувати кроки що будуть послаблювати рф в регіоні (залучення україни як споживача вуглеводнів з турецької транзитної труби) та посилювати вплив на єс (у разі приходу до влади в україні проєвропейської сили з можливим подальшим вступом до єс україна як споживач вуглеводнів з турецької транзитної труби може використовуватися для впливу на єс).
    і саме головне - туреччина єдина з "трійки" про яку можна ствердно сказати що час грає на її користь.

    далі рф.
  6. Крук

    Крук Щойно зареєстрований

    Повідомлення:
    442
    висловлю власне бачення щодо рф.
    близько сотні років в рф не відбувалося зміни, оновлення правлячої еліти. в результаті вже з початку 70-х років минулого століття процес деградації правлячого класу набув системного характеру. це зрештою призвело до краху імперії та триваючого вже три декади демонтажу її державної форми.
    рф в останні декади втратила статус наддержави, майже всіх своїх сателітів (окрім кількох одіозних) та 60% своїх колоній. але на відміну від тої самої туреччини це не спричинило зміну еліт та розробки сучасної, перспективної та зрештою привабливої місії-моделі подальшого розвитку. і це свідчить про те що демонтаж рф продовжуватиметься далі та в найближчу декаду слід очікувати подальшу втрату колоній. малоймовірно що правляча еліта спроможеться переломити ситуацію оскільки щоб стабілізувати ситуацію потрібно інтегрувати до вищих ешелонів влади та відповідно допустити до перерозподілу багатств нові еліти швидкозростаючих спільнот (до прикладу мусульман). однак це буде вкрай важко реалізувати в силу обмеженого світогляду правлячої еліти рф та серйозних світоглядних розбіжностей з мусульманами.
    з точки зору демографії в останні декади спостерігаються дуже важливі зрушення. і мова навіть не про те що відбувається скорочення чисельності населення (яскравий індикатор - щорічно зростаючий недобір призовників у збройні сили навіть при тому що іде щорічне скорочення зс) . мова про те що структура населення дуже динамічно змінюється в сторону зменшення населення хартленду (середнього басейну волги) та швидкого зростання населення мусульманських колоній. вже в кінці цієї декади росіяни перестануть бути домінантною спільнотою. з таким викликом імперська еліта ще ніколи не стикалася і панічне насаджування так званого «православ’я» (тобто архаїзація, консервація суспільних відносин в межах російської спільноти) свідчить про те що вона остаточно обрала шлях «алавітізації» з відповідними ризиками.
    з точки зору географії очікувалося що кліматичні зміни нададуть нові переваги рф: розширення зон ефективного сільського господарства, покращення доступності віддалених північних регіонів, сибіру та важкодоступних регіонів далекого сходу. однак вже зараз очевидно що в силу демографічних проблем еліта рф не зможе в найближчій декаді скористатися новими можливостями. більше того покращення доступності віддалених районів призведе до необхідності посилення там військової присутності а значить до значних затрат (матеріальних та людських).
    з точки зору економіки рф в найближчу декаду і далі буде повністю залежна від експорту вуглеводнів. бюджет на 2013-2015 роки сформований з розрахунку ціни бареля нафти 92-94 долара при поточних цінах в районі 110 доларів. для проекту бюджету рф критичний рівень ціни це 70 дол. (нижче – катастрофічний бюджетний дефіцит та згортання всіх програм). малоймовірно що в поточну декаду ціна нафти досягне критичної позначки, але показовим є той факт що обсяги видобутку плануються менші ніж в попередні роки. навряд чи це маркетинговий хід, очевидно це технологічні обмеження в результаті неефективного господарювання. однак навіть якщо ціна і залишиться на поточному рівні обсяги споживання вуглеводнів з рф неминуче впадуть нижче забюджетованих через загальносвітовий економічний спад. крім того наступного року розпочнеться видобуток з нових нафто-газових родовищ в африці та центральній америці під які єс, китай, японія розгортають комплекси приймання скрапленого газу та нафтові термінали. окрім того декілька країн європи знаходяться на завершальних етапах по видобутку так званого сланцевого газу вже не кажучи про альтернативні маршрути поставки вуглеводнів з центральної азії в обхід рф. а саме головне те що основний імпортер вуглеводнів у світі у разі перемоги ромні може в рази зменшити імпорт нафти (шляхом скасування заборони на видобуток в середині сша) що може драматично вплинути на її ціну у світі.
    В зовнішній політиці еліта рф (в силу своєї низької якості) після сходження з глобального рівня на регіональний продовжує маргіналізуватися до рівня локального. До глобальних питань рф залучають все більше по інерції як постійного члена оон ніж по дійсній необхідності. самі ж дії рф в оон все більше нагадують клоунаду та неприхований цинізм (знову про якість правлячої еліти рф).
    одною з основних геополітичних загроз в найближчій декаді для рф є розвиток демократичних процесів та громадянського суспільства в україні і білорусі оскільки це неминуче викличе відповідний запит і в російському хартленді (лояльність якого критично важлива для еліти рф), що підірве остаточно легітимність владної еліти рф та завершить демонтаж імперії. тому владна еліта рф вимушена проводити агресивне просування своїх архаїчних моделей управління та суспільних відносин як в україні так і в білорусі. а це в свою чергу дестабілізує ситуацію в цих країнах, стримує їх розвиток та у випадку україни викликає значний суспільний спротив. таким чином в найближчу декаду, незважаючи на внутрішні проблеми та маргіналізацію, рф буде агресивним антагоністом щодо україни, навіть якщо це вимушений антагонізм.
  7. Крук

    Крук Щойно зареєстрований

    Повідомлення:
    442
    а тепер знаючи перспективи основних гравців в нашому регіоні та трішки подискутувавши з цього приводу ми можемо зайнятися безпосередньо українцями.
    територія української держави складає 603,6 тис км2, населення 45,5 млн. чоловік з них лише 36 млн. українці.
    про що ця інформація нам говорить?
    а говорить про те що:
    1) на території яка може забезпечити комфортне життя популяції в 130-150 млн. чоловік проживає в 3 рази менше.
    2) серед населення держави значна частка представників некорінних народів які в переважній своїй масі є нащадками колоністів-переселенців, колабораціоністів періоду окупації україни московською імперією та які демонструють агресивну світоглядну опозицію корінним народам української держави.

    таким чином магістральними, на мою думку, цілями для українців в найближчі декади є досягнення беззаперечного домінування в існуючому політико-територіальному утворенні під назвою Україна та етнічна кристалізація.
    досягнути цих цілей можливо тільки проводячи політику регіонального ізоляціонізму (наскільки це буде можливо в сучасному світі), уникаючи будь-яких інтеграційних проектів та сприяючи тим проектам які понижують увагу та зацікавленість в Україні з боку основних регіональних гравців як в політичному плані так і в економічному. прицьому потрібно всіляко привертати увагу до України з боку глобальних гравців США та Китаю прагнучи максимально збільшити їхню політико-економічну присутність в Україні. тому в даний час потрібно максимально сприяти поточним геополітичним трендам еліт польщі і туречини та сприяти дестабілізаційним процесам в рф. це створить сприятливі умови для здобуття нарешті українцями політичного контролю над власного країною та для розгортання процесу етнічної кристалізації. в свою чергу етнічна кристалізація передбачає кардинальну ревізію існуючого способу життя українців, поширення автентичної поведінкої культури та її вдосконалення шляхом викорінення деструктивних елементів та тотального прищеплення культу здорового способу життя серед українців.

Поділитися цією сторінкою