1. Збір коштів на видання книги Олександра Петровича Косухи
    "Вільний спосіб життя. Незнищенна традиція воїнів-охоронців Краю та споконвічні принципи самоорганізації українців»
    (детальніше на http://www.spas.net.ua/index.php/news/full/808)

Запорозький Дуб

Тема в розділі 'Поточні справи та погляд у майбутнє', створена користувачем Крук, 2 сер 2013.

  1. Крук

    Крук Щойно зареєстрований

    Повідомлення:
    442
    Спочатку дане повідомлення було створене як пост у темі «Дуб як елемент поведінкової культури України», але після його видалення без будь-яких пояснень, я вирішив що воно заслуговує на окрему тему. Сподіваюся на розуміння власників даного форуму того, що необ’єктивність одного модератора може перетворити цей форум на «цвинтар української духовності».

    Нажаль, новина не радісна: у 700-літнього Запорозького Дуба тріснув стовбур, і знову ж таки нажаль, це відбулося не без участі представників певної течії сучасного козацтва.

    Щоб тема виглядала зрозуміло, зробив колаж зі статті «Національна Святиня «Запорозький Дуб» ( http://spas.zp.ua/index/0-57 ).

    Дуже пафосна стаття, якщо врахувати, що саме паном Притулою розгорнута активна бізнесова діяльність навколо Запорозького Дубу:
    Національна Cвятиня "Запорозький Дуб"
    Шановні друзі!
    Дитячо-юнацька школа козацького бойового мистецтва «Спас», головним завданням якої є виховання молоді у дусі кращих прадідівських звичаїв, відродження національної духовності, повернення шани Національним Святиням, незважаючи на об’єктивні та суб’єктивні причини сьогоднішніх негараздів, плідно працює, гуртуючи навколо себе дітей та підлітків.

    На сьогодні Запорозька Школа «Спас» взяла на себе надзвичайно важливу місію – відродження Комплексу «700-річний Запорозький Дуб», який зараз знаходиться у стані занепаду!

    Запорозький дуб не просто пам'ятник природи та історії, він – жива ланка в ланцюзі століть. Тисячі років присутні священні дуби на нашій землі. Хай минають віки – на Запорожжі завжди стояв і стоятиме Дуб – могутнє гіллясте дерево, що символізує міць і любов до рідної землі.

    Зараз Федерацією «Спас» ведеться активна робота по відродженню Комплекса та залученню коштів на його розбудову та відродження.
    Будемо до останньої хвилини сподіватися на краще, і робити все для врятування Запорозького дуба!


    Керівник ДЮШ КБМ «Спас»
    О. Л. Притула


    Дуже гучні заяви та гасла, особливо про сподівання на краще «до останньої хвилини». І вона, ця «остання хвилина», не забарилася. Читайте, люди, уважно. Спеціально відсіяв пости, що не пов’язані з «надзвичайно важливою місією» пана Притули, і от що вийшло:
    http://forum.zabor.zp.ua/forum/viewtopi … mp;t=40106
    - И вот вчера, 8 января я пришел к Дубу. Все! Гигант умер. Он треснул. Он сгнил изнутри.
    Это первая трещина основного ствола... Скоро будут еще. Вода, снег, мороз - и дуб развалится. Жаль... Очень жаль его.

    - Напомним, решение исполкома горсовета от 27.02.2009, памятка природного значения «Запорожский 700-летний дуб» была передана под охрану детско-юношеской школе казацкого боевого искусства «Спас». Уже тогда исторический символ Запорожья находился в аварийном состоянии. Каждый последующий год его дальнейшее существования вызывало сомнения специалистов, однако, благодаря своевременным мерам, городу удавалось продлить жизнь известному на всю страну 700-летнему запорожскому дубу.

    - Был тока что возле дуба, вид у него очень печальный. А казаки реально задрали, их надо накол всех бездельников.

    - И еще, около Дуба - кафе. Казаки - Спасовцы нашли бабло что бы разобрать около речки дорожку, перепахать лужайки с травой и начать что то строить.
    А для консервации дерева денег нет!.


    - Нашли достропримечательность))) Нафиг он кому надо. Кроме конечно Притулы который с кафешки стрежет бабло))) Как в принципе и с казаков))) Не забывая лизнуть жопу любой действующей власти, конечно не бесплатно а за бюджетные средства))).

    - прально... тех казаков - на еще уцелевшую гилляку.


    - Кстати, на территории дуба еще как то убирается, а вот сразу за забором выкопаная яма засыпаная кое как, мусор вокруг урны... Если люди на дубе зарабатывают, то и ухаживать за ним надо...
    И трещина в дубе это пример безхозяйственности (((( и скудоумия.

    - Сначала дуб уничтожали, организовали вокруг него контору по зарабатыванию денег, а когда спасать его стало уже поздно стали руки заламывать и призывать на его спасение. Что спасть, если внутри уже труха? Может и правда сделать памятник дубу из бетона и металла, будет тогда новая необычная достопримечательность.

    Дуже, якась, дивна логіка у пана Притули: діда Дейкуна виселили, а поруч з дубом склади рай споживспілки набудували, «жахливі експерименти» над дубом проводили – і все це погано. Аж ось з’явився пан Притула, продовжив ці самі експерименти, прикриваючи бізнесову зацікавленість розмовами про національні святині, дітей та підлітків – і це вже добре. Їм, мовляв, не можна, а нам – можна, бо ми, КОЗАЧИЩА!

    Власне, ця історія тільки частина і продовження загального процесу, викладеного Славком Будисічем у статті «ШАБЛЯ, ВОДКА, ГАРМОНЬ І ЛОСОСЬ», тому особливо дивуватися нема чому. Непокоїть те, що таке «месіанство» породжує в народі негативне ставлення до всього козацтва.

    Пригадую, щось схоже було в Одесі в 1999-му році, коли в 2-х метрах від дубу «Чорна Ніч» болгарином Михайловим було збудовано СТО, стічні води якої спрямували прямо під коріння дубу і дерево почало чахнути на очах. Втручання козаків було швидким і безкомпромісним, тому прибрали і СТО і кав’ярню, і зараз дуб ,слава Богу, живий і здоровий. Слабо собі уявляю ситуацію, коли б на місці бізнесмена-болгарина з’явився бізнесмен-козак і розповідав би всім, як це добре, що це все заради «дітей та юнацтва», заради збереження «святині» і тому подібні казки, приправлені брехнею про необхідність заробляння грошей на захист і збереження пам’ятки, як це робиться Притулою.
    Дуже бажаю цьому пану зрозуміти зміст і назавжди запам’ятати його ж слова (якщо писав дійсно він):

    «Своєю передчасною смертю Запорозький дуб попереджає суєтних людців, що в гонитві за матеріальними благами вони забули про вищі цінності».

Поділитися цією сторінкою